Ой при лузі, при лужку,
При широкім полі,
При великім табуні
Кінь гуля по волі.

Кінь гуля по волі,
Козак – по неволі...
Ой піймаю, загнуздаю
Шовковой уздою.

Ой піймаю, загнуздаю
Шовковой уздою,
Вдарю шпорами під боки –
Кінь летить стрілою.

Ой лети, лети, мій коню,
Та й вихром несися,
Проти милої двора
Стойма становися!

Стойма становися
Та вдар копитами,
Чи не вийде дівчинонька
З чорними бровами.

Ой не вийшла дівчинонька,
Вийшла її мати:
"Здоров, здоров, любий зятю.
Прошу тебе в хату!"

"Я не хочу в хату.
Хочу у світлицю,
Розбуджу солодкий сон,
Красную дівицю!"

Дівчинонька встала,
Свій сон розказала,
Правой ручкой обняла
Та й поцілувала.